м. Долина, Івано-Франківська область. Сайт міста Долина

Туризм

"Карпатський трамвай"

Караптські гори - надзвичайно мальовнича область в Центральній Європі. Східна частина їх лежить на території України, в Галичині. Галичина - давній, історичний регіон України. До її складу входить: Івано-Франківська, Львівська та окремі частини Чернівецької, Тернопільської і Волинської областей. Цей регіон має давню історію, багаті етнографічні і культурні традиції. В 8-14 сторіччях Галичина відома як Галицько-Волинське князівство або Галицьке королівство. В 14-18 сторіччях ці терени були в складі Польщі, а в 1772-1918 - в складі Австро-Угорщини. В краї збереглося багато історичних, культурних, архітектурних пам'яток. За часів Австро-Угорщини розпочався активний розвиток регіональної промисловості, що супроводжувалося будівництвом вузькоколійних залізниць.

За період від 1890 по 1960 рр. в Західній Україні побудовано значну кількість таких залізниць. У 1960 р. довжина ліній вузької колії досягла максимуму - майже 1000 км. В 1960-х почалося їх демонтування, що тривало до 2000 р.


Сьогодні в Караптському регіоні є 3 діючі лісові вузькоколійні залізниці: Бескидська, Вигодська та Осмолода-Дарів (частина Брошнівської системи), одна промислова (Коломийська) і одна пасажирська (Львівська дитяча залізниця).


Вигодська залізниця

Село Вигода розташоване на півночі Карпат на 7 км південніше від м. Долина у місці злиття річок Мізунки та Свічі.

За Австро-Угорських часів до 1918 р. ліси в області долини Мізунки були державними. Ліс сплавляла фірма Klausen (наприклад у Тихому і Глибокому).

Перед Першою Світовою Війною вже існували дві короткі вузькоколійні лінії на північний захід від Вигоди. У 1900 р. там знаходилась лінія від тартака у Вигоді до "HERMINENSAGE" в Старому Мізуні. Ця маленька залізниця мала довжину 3 км і перетинала річки Мізунку і Свічу по великих дерев'яних мостах. Як залізниця, так і Тартак у Старому Мізуні було закрито до 1945 р. Приблизно у 1910 р. у Вигоді для опорядження бурхливої річки Свічі діяла вузькоколійна залізниця з кінною тягою довжиною декілька кілометрів. Вона перетинала обидві річки по великих мостах. Перші обговорення планів будівництва залізниці з паровозами для лісозаготівлі уздовж долини Мізунки розпочалися в 1911 р. У лютому 1918 р. почалося вивчення майбутньої лінії вузькоколійної залізниці. На захід і на північний захід від залізничного вокзалу широкої колії у Вигоді планувалося розмістити новий тартак і всі приміщення (станція, депо, майстерня) для обслуговування вузькоколійки. Схема, облаштування та параметри колії кінцевої станції "Соболь" (сьогодні - Міндунок Солотвинський) аналогічні нинішнім. Мінімальний радіус кривих 60 м, максимальний ухил 22 д і ширина колії 760 мм. Використано рейки довжиною 7,0 м, і висотою 8 см із вагою 12,2 кг/м. На одну ланку - 11 шпал.

2 березня 1918 р. дано офіційний дозвіл на будівництво залізниці у долині р. Мізунки. Будівництво розпочалося влітку 1918 р. і завершилося близько 1920 р.

Протягом польського періоду між війнами головну лінію в долині Мізунки продовжили до Буковця і побудували вітку до лісництва Соболь. Тоді не було зв'язку Вигоди із залізницею у долині Свічі. У 1936 р. до мережі приєднано лінії на Троян, Глибокий та Яловий.

Компанія "Silvinia Land und Forstwirtschaft, Wygoda" планувала у 1913 р. будівництво лісової вузькоколійки від парового тартаку у Вигоді на півд.-схід уздовж р. Свіча. У жовтні 1913 р. фірмою здійснено огляд майбутньої лінії і укладено угоду про відчуження.

У 1913-14 рр. почалася будова лінії лісової колії шириною 760 мм німецькою компанією "Orenstein & Koppel". Коли почалася війна було тільки частково завершено 21 км колії з Вигоди до Людвиківки (Leopoldsdorf - австр.). Нова лінія мала багато великих мостів. Річку Свіча шириною 0,7-0,8 км було перетнуто перший час 5-ти секційним мостом шириною по 10 м кожна секція. Там було ще чотири оригінальних мости через ту ж річку до Людвиківки. Мости було збудовано з дерева та каменю. Близько 1920 р. робота була завершена, і лінію відкрили для руху. Декілька років потому лісову залізницю продовжили вгору до долини Свічі. В 1936 р. станції Свіча і Бескид були кінцевими станціями системи. У 1938-39 рр. був один регулярний щоденний пасажирський потяг з Вигоди до Свічі і назад, який був навіть згаданий в розкладі офіційної залізниці РКР.

Після Другої Світової війни дві залізничні мережі було з'єднано в систему, а лінії перешито на 750 мм. Після чого старі австрійські і польські паровози списувалися і замінювалися новими та трофейними. Десять паровозів серій ПТ4, Кп-4, ВП-4 і два Гр було привезено у Вигоду. В 1946 р. залізниці долини Мізунки продовжили через Слободу до Сенечова. Також в цей час було збудовано гілки навкруги Скоперчака. Найбільшої протяжності лісова Вигодська залізниця досягла в 1960-х рр. - 180 км із 160-ма мостами. Протягом одного року існував залізничний зв'язок через Луги з мережею лісової вузькоколійки Брошнів-Осада. Обидві системи разом складали більше 450 км ліній.

В області долини Мізунки в 60-х рр. було побудовано канатно-рейкові дороги в Глибокому, з Соболиці на Чорну Січлу і в Менчельник. Всі три канатні секції були одноколійними і йшли круто вгору. Їх довжина була від 800 м до 1 км. Було застосовано систему самохідних кабельних локомотивів Добромислова Б. І. Останньою закрили канатно-рейкову дорогу у Менчельнику у 1971 р. У середині 60-х рр. паровози було замінено першими мотовозами. Заключна зміна рухомого складу мала місце у 1968-69 рр. на тепловози ТУ4. Після входження залізниці у склад міжнародної деревообробної компанії восени 2000 р. здійснено ремонт шляху та мостів на залізниці в долині Мізунки. 19-го грудня 2000 р. після двох "важких" років було відновлено нормальний рух від Вигоди уздовж долини Мізунки. Відбудовано депо, ремонтна майстерня та під'їздні колії в Вигоді. Весною 2001 почав курсувати робітничий потяг з Вигоди на Міндунок Солотвинський вгору по понеділках і вниз по п'ятницях, але все ще без вагона.

Відремонтовано і модернізовано локомотиви ТУ4-1693, 1695, дрезину ГМД-2. Відновлено лінію Вигода-Букавець-Яловий-Студений, реставрація лінії до Сенечева не лише технічна необхідність, але й туристична перспектива для майбутнього лижного курорту у Вишкові.

З серпня 2001 р. у понеділок та п'ятницю курсує потяг для працівників у складі тепловоза, пасажирського вагону ПВ51-5991 та додаткових одиниць. Даним потягом радо користується населення долини Мізунки. Готується спеціалізований туристичний потяг у складі ТУ-6П (пасажирська мотриса) та 2-х вагонів. На перспективу можливе використання з такою ж метою ЭСУ-2А та пасажирської дрезини СМД. Планується організація паровозних мінітурів Вигода-Мізунь (санаторій) з використанням паровоза серії 159.



   

Туризм
Розвиток туризму
"Карпатський трамвай"
Готель "Нафтовик" Обговорення
 © 2002-2007, Долина.net,
дизайн - [antik]